Цьогорічними лауреатами Нобелівської премії з фізики стали три дослідники: француз Ален Аспе (Alain Aspect), американець Джон Клаузер (John F. Clauser) і австрієць Антон Цайлінгер (Anton Zeilinger) «за експерименти із заплутаними фотонами, встановлення порушення нерівностей Белла та новаторство у квантовій інформатиці». Як зазначено у пресрелізі Нобелівського комітету, ці вчені «провели новаторські експерименти з використанням заплутаних квантових станів, коли дві частинки поводяться, як єдине ціле, навіть якщо вони розділені», і ці результати відкрили нову еру квантових технологій. Дивовижні ефекти квантової механіки вже починають застосовувати в реальних розробках, таких як квантові комп'ютери чи безпечні мережі зв’язку з квантовим шифруванням.
Цьогорічними лауреатами Нобелівської премії з фізики стали три дослідники: француз Ален Аспе (Alain Aspect), американець Джон Клаузер (John F. Clauser) і австрієць Антон Цайлінгер (Anton Zeilinger) «за експерименти із заплутаними фотонами, встановлення порушення нерівностей Белла та новаторство у квантовій інформатиці». Як зазначено у пресрелізі Нобелівського комітету, ці вчені «провели новаторські експерименти з використанням заплутаних квантових станів, коли дві частинки поводяться, як єдине ціле, навіть якщо вони розділені», і ці результати відкрили нову еру квантових технологій. Дивовижні ефекти квантової механіки вже починають застосовувати в реальних розробках, таких як квантові комп'ютери чи безпечні мережі зв’язку з квантовим шифруванням.
Нобелівську премію з фізики у 2025 р. присуджено трьом дослідникам: британцю Джону Кларку (John Clarke), американцю Джону Мартінісу (John Martinis) та французу Мішелю Деворе (Michel Devoret) за «відкриття макроскопічного квантового тунелювання та квантування енергії в електричному колі». Як зазначено у пресрелізі Нобелівського комітету, «цьогорічні лауреати провели експерименти з електричним колом, у яких продемонстрували квантово-механічне тунелювання і квантовані енергетичні рівні в системі, достатньо великій, щоб її можна було тримати в руці». Їхні досягнення «відкривають можливості для розроблення наступного покоління квантових технологій, зокрема квантової криптографії, квантових комп'ютерів та квантових сенсорів». У статті в історичному контексті показано роль більш ранніх робіт різних учених, зокрема й співробітників Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України, які отримали піонерські результати в цій галузі. Як цитувати: Турутанов О.Г. Нобелівська премія і внесок українських учених у розуміння квантових явищ, зокрема поведінки макроскопічних квантових систем (Нобелівська премія з фізики 2025 року). Вісник НАН України. 2025. № 12. С. 20—30. https://doi.org/10.15407/visn2025.12.020
У доповіді проаналізовано сучасний стан проблеми, пов’язаної зі створенням квантового комп’ютера як реально працюючого приладу, яку світова наукова спільнота визначає як одне з найважливіших фундаментальних завдань фізики у XXI ст. Наголошено, що в основі роботи квантового комп’ютера лежать результати фундаментальних досліджень у галузі квантової фізики. Сьогодні у світі активно розробляють квантові технології, які, як очікується, будуть впроваджені вже в найближчому майбутньому і забезпечать проривні результати в багатьох сферах суспільного життя: від криптографії до моделювання масштабних систем, опису та передбачення перебігу надскладних процесів тощо. Розглянуто внесок українських учених у вивчення квантових систем, розвиток квантових технологій та вирішення фізичних проблем, що виникають при реалізаціях елементів квантового комп’ютера.
З появою квантових обчислювальних технологій, що мають потенціал обчислювати з набагато більшою швидкістю, ніж класичні комп’ютери класична стеганографія стикається з новими загрозами, які ускладнюють приховування інформації. Водночас це стимулює розвиток нових підходів, таких як постквантова стеганографія, яка враховує потенціал квантових обчислень. Але, виявляється, що квантові обчислення мають потенціал радикально змінити багато аспектів криптографії, а стеганографія, яка використовується для приховування інформації, також може зазнати впливу. Мета роботи. Аналіз особливостей впливу найвідомішої реалізації квантової криптографії, як квантовий розподіл ключів (Quantum Key Distribution для розробки рекомендацій щодо підвищення ефективності стеганографічних методів. Методологія дослідження. Для дослідження впливу квантових обчислень на стеганографію розглянуто застосування різноманітних методів, залежно від конкретних цілей дослідження та доступних ресурсів, а саме: математичне моделювання стеганографічних алгоритмів, аналіз вразливостей перед квантовими алгоритмами, розробка квантових атак на стеганографічні методи та інші. Наукова новизна. Авторами у цієї проблематиці були визначені основні криптографічні системи, що забезпечують захист інформації в умовах квантових загроз, у тому числі особливості квантової криптографії. Також наведені основні особливості квантових обчислень, такі як суперпозиція, заплутаність та зв’язаність. Як результати дослідження можуть бути такі. Нарешті, необхідно зазначити, що загрози, які виникають у результаті розвитку квантових технологій, вимагають термінової адаптації та впровадження нових стандартів у сфері інформаційної безпеки. Інтеграція QKD і стеганографії є багатообіцяючим напрямком, що може знайти застосування в захищених комунікаціях, зокрема в дипломатії, оборонній сфері та приватних зв’язках. Висновки. Квантова механіка пропонує високий рівень випадковості, який може бути використаний для підвищення надійності приховування інформації за рахунок переваг квантового випадкового шуму. Це дозволяє створювати більш стійкі до виявлення стеганографічні системи. Потенційні напрямами подальших досліджень можуть бути: вивчення інтеграції квантових методів з класичною стеганографією; аналіз безпеки стеганографічних методів у постквантовий період; розробка квантових протоколів стеганографії; оцінка впливу квантового шуму на приховування та виявлення інформації для захисту систем електронної комерції.
Квантова теорія ігор (КТІ) є новітньою дисципліною, що виникла з розвитком квантових обчислень, розширюючи класичну теорію ігор за рахунок використання квантових технологій. Її основна відмінність полягає у застосуванні квантового заплутування та суперпозиції, де гравці оперують кубітами замість чистих чи змішаних стратегій. КТІ демонструє «квантову перевагу», дозволяючи досягати кращих результатів, ніж у класичних сценаріях, як це видно на прикладах гри CHSH та квантової дилеми в'язня. У цих іграх квантові стратегії можуть призвести до нових рівноваг Неша та Парето-оптимальних рішень, які неможливо отримати з використанням класичних обчислень. Майбутнє КТІ тісно пов'язане з розвитком квантових технологій із застосуванням у квантових мережах, криптографії та розподілених обчисленнях.
Нобелевская премия по физике 2022 г. присуждена Алену Аспе (Франция), Джону Клаузеру (США) и Антону Цайлингеру (Австрия) «за эксперименты с запутанными фотонами, установившие нарушение неравенств Белла и ставшие пионерными в области науки о квантовой информации». Эти исследования открывают путь к созданию квантовых компьютеров и делают возможным существование генераторов истинно случайных чисел и систем распределения криптографических ключей, секретность которых гарантирована самими законами физики.
У статті представлено концепцію моделі «пари заплутаних пучків» як класичного аналога квантової заплутаності, реалізованої з використанням стандартних оптичних компонентів. Запропонована модель «пари заплутаних пучків» дозволяє відтворити ключові властивості квантових заплутаних станів, такі як суперпозиція, кореляції та невизначеність перед вимірюванням, за допомогою доступних компонентів. Аналіз моделі вимірювань показує, що результати в різних базисах демонструють ідеальну кореляцію між пучками, нагадуючи квантову заплутаність. Порівняння моделі з квантовими системами показало, що, хоча модель «пари заплутаних пучків» і не демонструє нелокальності та не порушує нерівностей Белла, вона все ж є потужним інструментом для моделювання і вивчення ключових властивостей квантової механіки. Модель «пара заплутаних пучків» забезпечує доступний спосіб для ілюстрації принципів квантової механіки, зокрема заплутаності, суперпозиції та кореляцій. Система може слугувати аналогом для експериментального вивчення кореляцій у різних базисах, що наближається до властивостей квантової заплутаності.