Challenges
Datasets
Workspaces
Papers
Discussions
Leaderboard
Log inSign up
Challenges
Datasets
Workspaces
Papers
Discussions
Leaderboard
Blog
Job Board
Q3AS

© 2026 Aqora Quantum S.A.S.

TermsPrivacyLegal Notice

arXiv:2512.19956 · Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni

Нобелівська премія і внесок українських учених у розуміння квантових явищ, зокрема поведінки макроскопічних квантових систем: Нобелівська премія з фізики 2025 року

Oleg G. Turutanov

Published Dec 22, 2025• 0 citations
arXivHTMLPDF

Abstract

Нобелівську премію з фізики у 2025 р. присуджено трьом дослідникам: британцю Джону Кларку (John Clarke), американцю Джону Мартінісу (John Martinis) та французу Мішелю Деворе (Michel Devoret) за «відкриття макроскопічного квантового тунелювання та квантування енергії в електричному колі». Як зазначено у пресрелізі Нобелівського комітету, «цьогорічні лауреати провели експерименти з електричним колом, у яких продемонстрували квантово-механічне тунелювання і квантовані енергетичні рівні в системі, достатньо великій, щоб її можна було тримати в руці». Їхні досягнення «відкривають можливості для розроблення наступного покоління квантових технологій, зокрема квантової криптографії, квантових комп'ютерів та квантових сенсорів». У статті в історичному контексті показано роль більш ранніх робіт різних учених, зокрема й співробітників Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України, які отримали піонерські результати в цій галузі. Як цитувати: Турутанов О.Г. Нобелівська премія і внесок українських учених у розуміння квантових явищ, зокрема поведінки макроскопічних квантових систем (Нобелівська премія з фізики 2025 року). Вісник НАН України. 2025. № 12. С. 20—30. https://doi.org/10.15407/visn2025.12.020

DOI
10.15407/visn2025.12.020

Related papers

Бог все ж грає в кості! Доведено експериментально: Нобелівська премія з фізики 2022 року

Леонід Петрович Яценко

Цьогорічними лауреатами Нобелівської премії з фізики стали три дослідники: француз Ален Аспе (Alain Aspect), американець Джон Клаузер (John F. Clauser) і австрієць Антон Цайлінгер (Anton Zeilinger) «за експерименти із заплутаними фотонами, встановлення порушення нерівностей Белла та новаторство у квантовій інформатиці». Як зазначено у пресрелізі Нобелівського комітету, ці вчені «провели новаторські експерименти з використанням заплутаних квантових станів, коли дві частинки поводяться, як єдине ціле, навіть якщо вони розділені», і ці результати відкрили нову еру квантових технологій. Дивовижні ефекти квантової механіки вже починають застосовувати в реальних розробках, таких як квантові комп'ютери чи безпечні мережі зв’язку з квантовим шифруванням.

Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni•Dec 29, 2022•0 citations

Квантовий комп’ютер: стан проблеми у світі та в Україні

S. N. Shevchenko

У доповіді проаналізовано сучасний стан проблеми, пов’язаної зі створенням квантового комп’ютера як реально працюючого приладу, яку світова наукова спільнота визначає як одне з найважливіших фундаментальних завдань фізики у XXI ст. Наголошено, що в основі роботи квантового комп’ютера лежать результати фундаментальних досліджень у галузі квантової фізики. Сьогодні у світі активно розробляють квантові технології, які, як очікується, будуть впроваджені вже в найближчому майбутньому і забезпечать проривні результати в багатьох сферах суспільного життя: від криптографії до моделювання масштабних систем, опису та передбачення перебігу надскладних процесів тощо. Розглянуто внесок українських учених у вивчення квантових систем, розвиток квантових технологій та вирішення фізичних проблем, що виникають при реалізаціях елементів квантового комп’ютера.

Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni•Feb 23, 2022•1 citation

Холодні гази нейтральних атомів у лазерних полях — новітні системи для квантових обчислень, розуміння та передбачень унікальних фізичних явищ

Andrii Sotnikov

У доповіді наведено огляд прогресу в дослідженнях унікальних ефектів у квантових газах атомів за низьких температур. Окрему увагу приділено явищу конденсації Бозе—Ейнштейна, а також окреслено широке коло систем, у яких це явище проявляється і зумовлює важливі фізичні ефекти. Зазначено, що за наявності додаткових лазерних полів, що формують просторово-періодичні стоячі хвилі, можна моделювати складні для опису системи, пов’язані з фізикою конденсованого стану, в яких спостерігаються явища надплинності, магнетизму, зарядового й орбітального впорядкування, надпровідності тощо. Вказано на все частіше використання систем холодних атомів як універсальних квантових симуляторів, а також окреслено перспективи новітніх теоретичних підходів тензорних мереж для застосувань у квантових обчисленнях.

Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni•Sep 24, 2024•0 citations

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ КВАНТОВИХ ОБЧИСЛЕНЬ НА СТЕГАНОГРАФІЮ

Володимир Іванович Богом’я, Любов ЧЕРЕМІСІНА, Андрій Вікторович Ярмолатій

З появою квантових обчислювальних технологій, що мають потенціал обчислювати з набагато більшою швидкістю, ніж класичні комп’ютери класична стеганографія стикається з новими загрозами, які ускладнюють приховування інформації. Водночас це стимулює розвиток нових підходів, таких як постквантова стеганографія, яка враховує потенціал квантових обчислень. Але, виявляється, що квантові обчислення мають потенціал радикально змінити багато аспектів криптографії, а стеганографія, яка використовується для приховування інформації, також може зазнати впливу. Мета роботи. Аналіз особливостей впливу найвідомішої реалізації квантової криптографії, як квантовий розподіл ключів (Quantum Key Distribution для розробки рекомендацій щодо підвищення ефективності стеганографічних методів. Методологія дослідження. Для дослідження впливу квантових обчислень на стеганографію розглянуто застосування різноманітних методів, залежно від конкретних цілей дослідження та доступних ресурсів, а саме: математичне моделювання стеганографічних алгоритмів, аналіз вразливостей перед квантовими алгоритмами, розробка квантових атак на стеганографічні методи та інші. Наукова новизна. Авторами у цієї проблематиці були визначені основні криптографічні системи, що забезпечують захист інформації в умовах квантових загроз, у тому числі особливості квантової криптографії. Також наведені основні особливості квантових обчислень, такі як суперпозиція, заплутаність та зв’язаність. Як результати дослідження можуть бути такі. Нарешті, необхідно зазначити, що загрози, які виникають у результаті розвитку квантових технологій, вимагають термінової адаптації та впровадження нових стандартів у сфері інформаційної безпеки. Інтеграція QKD і стеганографії є багатообіцяючим напрямком, що може знайти застосування в захищених комунікаціях, зокрема в дипломатії, оборонній сфері та приватних зв’язках. Висновки. Квантова механіка пропонує високий рівень випадковості, який може бути використаний для підвищення надійності приховування інформації за рахунок переваг квантового випадкового шуму. Це дозволяє створювати більш стійкі до виявлення стеганографічні системи. Потенційні напрямами подальших досліджень можуть бути: вивчення інтеграції квантових методів з класичною стеганографією; аналіз безпеки стеганографічних методів у постквантовий період; розробка квантових протоколів стеганографії; оцінка впливу квантового шуму на приховування та виявлення інформації для захисту систем електронної комерції.

Information Technology Computer Science Software Engineering and Cyber Security•Apr 30, 2025•0 citations

ПОТЕНЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ КВАНТОВОЇ ОСВІТИ: СПРОБА НАУКОВОГО АНАЛІЗУ

Тамара Пушкарьова, Oleksandr Petrovych Hrytsenko

Феномен утворення значної кількості інноваційно-технологічних задумів є суттєвою ознакою нашого сьогодення. Новітні ідеї перестають бути винятково прерогативою фізики й проникають у такі галузі знань, як інформатика, хімія, біологія, соціологія, екологія, агрономія, медицина або освіта. Серед цих новацій чи не найістотніша місія відводиться квантовим технологіям, за принципами яких проходять трансформаційні зрушення в класичних поглядах на функціонування явищ, процесів чи окремих об’єктів. У такий спосіб положення квантової теорії переходять у наш час зі статусу чогось фантастичного, дивного й загадкового у стан такого, що є доречним і конче необхідним. Безпосередня сутність квантової теорії базується на понятті «квант», такої первісно-базової енергетичної частки, яка завжди випромінюється не в форматі постійно функціонуючих хвиль, а в режимі формування й генерування окремих дискретних пакетів, пучків або ж порцій. Тож усвідомлення квантів і розроблення квантової теорії сприяло відкриттю нелінійної природи взаємодії й обміну енергією між окремими предметами різного походження, що передбачає як квантове випромінювання, так і квантове сприйняття. Отже, перевага квантових систем виявляється в тому, що означені функціонали допомагають виявити ті «проблемні вузли», розв’язання яких має: 1) реформувати систему в стислі терміни; 2) значно зменшити витрати коштів і часу на модернізацію системних компонент; 3) виявити слабкі ланки в побудові системоутворюючих зв’язків і відношень; 4) завбачити заміну (трансформацію) окремих елементів, частин або модулів; 5) ініціативно використовувати сучасні знання й досвід із різних галузей наукових досліджень. У наш час сучасна освіта не повинна локалізуватися в рамках однієї галузі знань, а дослідження, що пов’язані з модернізацією системи освіти або її окремих компонентів (методів, технологій, засобів навчання), мають проходити на трансдисціплінарному вузловому перетині кількох наукових течій, які здатні підказати найбільш ефективне рішення в нелінійній картині усвідомлення світу та у взаємовідносинах представників національного соціуму.

Ukrainian Educational Journal•Dec 31, 2024•0 citations

МОДЕЛЬ ПОСТКВАНТОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ВІДКРИТИХ КЛЮЧІВ З ВИКОРИСТАННЯМ КВАНТОВОГО ГЕНЕРАТОРА ВИПАДКОВИХ ЧИСЕЛ ДЛЯ АВТОНОМНОЇ СИСТЕМИ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНОЇ КОРЕКЦІЇ ГЛОБАЛЬНИХ НАВІГАЦІЙНИХ СУПУТНИКОВИХ СИСТЕМ

О. А. СНІОСЕК, Олексій Нарєжній

У статті запропоновано формалізовану модель постквантової інфраструктури відкритих ключів (ІВК) для інформаційно-комунікаційної системи (ІКС) автономної системи диференціальної корекції (АСДК), побудовану на основі використання квантового генератора випадкових чисел (QRNG) та національних криптографічних стандартів ДСТУ 7564:2014 («Купина»), ДСТУ 7624:2014 («Калина»), ДСТУ 8961:2019 («Скеля») і ДСТУ 9212:2023 («Вершина»). Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення криптостійкості каналів передавання даних між контрольно-коригуючими станціями (ККС) та центром оброблення даних АСДК, а також підвищенням вимог до автентичності та цілісності корекційних даних, що надаються через веб-сервіс зацікавленим користувачам АСДК, зокрема в умовах постквантових загроз. Запропонована модель ІВК забезпечує автентифікацію ККС та користувачів, захист тунельних каналів, цілісність корекційних даних та довіру до серверних компонентів АСДК шляхом інтеграції квантової ентропії у процеси генерації ключів і підпису. У роботі обґрунтовано роль QRNG як джерела високоякісної ентропії для побудови довготривалих ключових пар за алгоритмами ДСТУ «Скеля», «Вершина» та сеансових ключів симетричного шифрування за алгоритмом ДСТУ «Калина», а також розроблено узагальнену структуру ІВК з одним Root CA та декількома Issuing CA для основного й резервного центрів оброблення даних. Запропонована модель визначає логічну взаємодію компонентів ІВК, механізмів тунелювання, модулів підпису та перевірки сертифікатів, а також демонструє можливість забезпечення постквантової стійкості АСДК без зміни її архітектури. Показано, що використання QRNG у поєднанні з національними криптоалгоритмами дає змогу мінімізувати ризик компрометації ключів, підвищити стійкість до квантових атак та забезпечити довготривалу криптографічну надійність каналів зв’язку і веб-сервісу АСДК. Запропонована методика дозволяє створювати ІВК для інформаційно-комунікаційних систем диференціальної корекції та інших сегментів критичної інфраструктури з підвищеними вимогами до довіри, цілісності та конфіденційності даних, з урахуванням вимог сучасних стандартів кібербезпеки (ISO/IEC 27001, NIST, НД ТЗІ).

Вісник Херсонського національного технічного університету•Dec 31, 2025•0 citations
Нобелівську премію з фізики у 2025 р. присуджено трьом дослідникам: британцю Джону Кларку (John Clarke), американцю Джону Мартінісу (John Martinis) та французу Мішелю Деворе (Michel Devoret) за «відкриття макроскопічного квантового тунелювання та квантування енергії в електричному колі». Як зазначено у пресрелізі Нобелівського комітету, «цьогорічні лауреати провели експерименти з електричним колом, у яких продемонстрували квантово-механічне тунелювання і квантовані енергетичні рівні в системі, достатньо великій, щоб її можна було тримати в руці». Їхні досягнення «відкривають можливості для розроблення наступного покоління квантових технологій, зокрема квантової криптографії, квантових комп'ютерів та квантових сенсорів». У статті в історичному контексті показано роль більш ранніх робіт різних учених, зокрема й співробітників Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України, які отримали піонерські результати в цій галузі. Як цитувати: Турутанов О.Г. Нобелівська премія і внесок українських учених у розуміння квантових явищ, зокрема поведінки макроскопічних квантових систем (Нобелівська премія з фізики 2025 року). Вісник НАН України. 2025. № 12. С. 20—30. https://doi.org/10.15407/visn2025.12.020
Цьогорічними лауреатами Нобелівської премії з фізики стали три дослідники: француз Ален Аспе (Alain Aspect), американець Джон Клаузер (John F. Clauser) і австрієць Антон Цайлінгер (Anton Zeilinger) «за експерименти із заплутаними фотонами, встановлення порушення нерівностей Белла та новаторство у квантовій інформатиці». Як зазначено у пресрелізі Нобелівського комітету, ці вчені «провели новаторські експерименти з використанням заплутаних квантових станів, коли дві частинки поводяться, як єдине ціле, навіть якщо вони розділені», і ці результати відкрили нову еру квантових технологій. Дивовижні ефекти квантової механіки вже починають застосовувати в реальних розробках, таких як квантові комп'ютери чи безпечні мережі зв’язку з квантовим шифруванням.
У доповіді проаналізовано сучасний стан проблеми, пов’язаної зі створенням квантового комп’ютера як реально працюючого приладу, яку світова наукова спільнота визначає як одне з найважливіших фундаментальних завдань фізики у XXI ст. Наголошено, що в основі роботи квантового комп’ютера лежать результати фундаментальних досліджень у галузі квантової фізики. Сьогодні у світі активно розробляють квантові технології, які, як очікується, будуть впроваджені вже в найближчому майбутньому і забезпечать проривні результати в багатьох сферах суспільного життя: від криптографії до моделювання масштабних систем, опису та передбачення перебігу надскладних процесів тощо. Розглянуто внесок українських учених у вивчення квантових систем, розвиток квантових технологій та вирішення фізичних проблем, що виникають при реалізаціях елементів квантового комп’ютера.
У доповіді наведено огляд прогресу в дослідженнях унікальних ефектів у квантових газах атомів за низьких температур. Окрему увагу приділено явищу конденсації Бозе—Ейнштейна, а також окреслено широке коло систем, у яких це явище проявляється і зумовлює важливі фізичні ефекти. Зазначено, що за наявності додаткових лазерних полів, що формують просторово-періодичні стоячі хвилі, можна моделювати складні для опису системи, пов’язані з фізикою конденсованого стану, в яких спостерігаються явища надплинності, магнетизму, зарядового й орбітального впорядкування, надпровідності тощо. Вказано на все частіше використання систем холодних атомів як універсальних квантових симуляторів, а також окреслено перспективи новітніх теоретичних підходів тензорних мереж для застосувань у квантових обчисленнях.
З появою квантових обчислювальних технологій, що мають потенціал обчислювати з набагато більшою швидкістю, ніж класичні комп’ютери класична стеганографія стикається з новими загрозами, які ускладнюють приховування інформації. Водночас це стимулює розвиток нових підходів, таких як постквантова стеганографія, яка враховує потенціал квантових обчислень. Але, виявляється, що квантові обчислення мають потенціал радикально змінити багато аспектів криптографії, а стеганографія, яка використовується для приховування інформації, також може зазнати впливу. Мета роботи. Аналіз особливостей впливу найвідомішої реалізації квантової криптографії, як квантовий розподіл ключів (Quantum Key Distribution для розробки рекомендацій щодо підвищення ефективності стеганографічних методів. Методологія дослідження. Для дослідження впливу квантових обчислень на стеганографію розглянуто застосування різноманітних методів, залежно від конкретних цілей дослідження та доступних ресурсів, а саме: математичне моделювання стеганографічних алгоритмів, аналіз вразливостей перед квантовими алгоритмами, розробка квантових атак на стеганографічні методи та інші. Наукова новизна. Авторами у цієї проблематиці були визначені основні криптографічні системи, що забезпечують захист інформації в умовах квантових загроз, у тому числі особливості квантової криптографії. Також наведені основні особливості квантових обчислень, такі як суперпозиція, заплутаність та зв’язаність. Як результати дослідження можуть бути такі. Нарешті, необхідно зазначити, що загрози, які виникають у результаті розвитку квантових технологій, вимагають термінової адаптації та впровадження нових стандартів у сфері інформаційної безпеки. Інтеграція QKD і стеганографії є багатообіцяючим напрямком, що може знайти застосування в захищених комунікаціях, зокрема в дипломатії, оборонній сфері та приватних зв’язках. Висновки. Квантова механіка пропонує високий рівень випадковості, який може бути використаний для підвищення надійності приховування інформації за рахунок переваг квантового випадкового шуму. Це дозволяє створювати більш стійкі до виявлення стеганографічні системи. Потенційні напрямами подальших досліджень можуть бути: вивчення інтеграції квантових методів з класичною стеганографією; аналіз безпеки стеганографічних методів у постквантовий період; розробка квантових протоколів стеганографії; оцінка впливу квантового шуму на приховування та виявлення інформації для захисту систем електронної комерції.
Феномен утворення значної кількості інноваційно-технологічних задумів є суттєвою ознакою нашого сьогодення. Новітні ідеї перестають бути винятково прерогативою фізики й проникають у такі галузі знань, як інформатика, хімія, біологія, соціологія, екологія, агрономія, медицина або освіта. Серед цих новацій чи не найістотніша місія відводиться квантовим технологіям, за принципами яких проходять трансформаційні зрушення в класичних поглядах на функціонування явищ, процесів чи окремих об’єктів. У такий спосіб положення квантової теорії переходять у наш час зі статусу чогось фантастичного, дивного й загадкового у стан такого, що є доречним і конче необхідним. Безпосередня сутність квантової теорії базується на понятті «квант», такої первісно-базової енергетичної частки, яка завжди випромінюється не в форматі постійно функціонуючих хвиль, а в режимі формування й генерування окремих дискретних пакетів, пучків або ж порцій. Тож усвідомлення квантів і розроблення квантової теорії сприяло відкриттю нелінійної природи взаємодії й обміну енергією між окремими предметами різного походження, що передбачає як квантове випромінювання, так і квантове сприйняття. Отже, перевага квантових систем виявляється в тому, що означені функціонали допомагають виявити ті «проблемні вузли», розв’язання яких має: 1) реформувати систему в стислі терміни; 2) значно зменшити витрати коштів і часу на модернізацію системних компонент; 3) виявити слабкі ланки в побудові системоутворюючих зв’язків і відношень; 4) завбачити заміну (трансформацію) окремих елементів, частин або модулів; 5) ініціативно використовувати сучасні знання й досвід із різних галузей наукових досліджень. У наш час сучасна освіта не повинна локалізуватися в рамках однієї галузі знань, а дослідження, що пов’язані з модернізацією системи освіти або її окремих компонентів (методів, технологій, засобів навчання), мають проходити на трансдисціплінарному вузловому перетині кількох наукових течій, які здатні підказати найбільш ефективне рішення в нелінійній картині усвідомлення світу та у взаємовідносинах представників національного соціуму.
У статті запропоновано формалізовану модель постквантової інфраструктури відкритих ключів (ІВК) для інформаційно-комунікаційної системи (ІКС) автономної системи диференціальної корекції (АСДК), побудовану на основі використання квантового генератора випадкових чисел (QRNG) та національних криптографічних стандартів ДСТУ 7564:2014 («Купина»), ДСТУ 7624:2014 («Калина»), ДСТУ 8961:2019 («Скеля») і ДСТУ 9212:2023 («Вершина»). Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення криптостійкості каналів передавання даних між контрольно-коригуючими станціями (ККС) та центром оброблення даних АСДК, а також підвищенням вимог до автентичності та цілісності корекційних даних, що надаються через веб-сервіс зацікавленим користувачам АСДК, зокрема в умовах постквантових загроз. Запропонована модель ІВК забезпечує автентифікацію ККС та користувачів, захист тунельних каналів, цілісність корекційних даних та довіру до серверних компонентів АСДК шляхом інтеграції квантової ентропії у процеси генерації ключів і підпису. У роботі обґрунтовано роль QRNG як джерела високоякісної ентропії для побудови довготривалих ключових пар за алгоритмами ДСТУ «Скеля», «Вершина» та сеансових ключів симетричного шифрування за алгоритмом ДСТУ «Калина», а також розроблено узагальнену структуру ІВК з одним Root CA та декількома Issuing CA для основного й резервного центрів оброблення даних. Запропонована модель визначає логічну взаємодію компонентів ІВК, механізмів тунелювання, модулів підпису та перевірки сертифікатів, а також демонструє можливість забезпечення постквантової стійкості АСДК без зміни її архітектури. Показано, що використання QRNG у поєднанні з національними криптоалгоритмами дає змогу мінімізувати ризик компрометації ключів, підвищити стійкість до квантових атак та забезпечити довготривалу криптографічну надійність каналів зв’язку і веб-сервісу АСДК. Запропонована методика дозволяє створювати ІВК для інформаційно-комунікаційних систем диференціальної корекції та інших сегментів критичної інфраструктури з підвищеними вимогами до довіри, цілісності та конфіденційності даних, з урахуванням вимог сучасних стандартів кібербезпеки (ISO/IEC 27001, NIST, НД ТЗІ).