Challenges
Datasets
Workspaces
Papers
Discussions
Leaderboard
Log inSign up
Challenges
Datasets
Workspaces
Papers
Discussions
Leaderboard
Blog
Job Board
Q3AS

© 2026 Aqora Quantum S.A.S.

TermsPrivacyLegal Notice

Час як квантове поле: фундаментальна єдність темпоральної динаміки та фізичної реальності

Lemeshko Andriy

Published Jan 1, 2026• 0 citations
Publisher
DOI
10.13140/rg.2.2.27938.59841

Related papers

ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕТИНУ КЛАСИЧНОЇ ТА КВАНТОВОЇ КРИПТОГРАФІЇ: ПОЄДНАННЯ ПАРАДИГМ ФІЗИЧНОЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

Олена Кобус

Наука і техніка сьогодні•Mar 21, 2026•0 citations

Формалізація реальності та принцип Кюрі

Виктор Александрович Федоров

•Jan 1, 2021•0 citations

Квантова заплутаність та її застосування в квантових комп'ютерах

В. О. Семенов, В. В. Мартинюк, V. Semenov

Розглядаються фізичні принципи квантової заплутаності як нелокального квантовомеханічного явища.

•Jan 1, 2026•0 citations

Фотон та рух матеріального тіла як хвильові процеси: фазова релятивістська інтерпретація

Igor Balamut

Запропоновано єдиний хвильово-фазовий опис фотона та руху матеріального тіла. Побудова ґрунтується на описі хвильових процесів і збереженні їхнього фазового стану як вихідному принципі та приводить до перетворень Лоренца і структури простору-часу Мінковського без їхнього попереднього введення. Показано, що фізично значущою характеристикою хвильового процесу є його фазовий стан, який зберігається під час еволюції та набуває фізичного змісту лише при порівнянні різних процесів. Хвильовий інваріант руху матеріального тіла факторизується через дві протилежно спрямовані світлоподібні компоненти Q± = Ω ± cK = 2Ω_{l,±}, добуток яких після природного перемасштабування набуває нормованої форми Q₊Q₋ = 1. У цьому поданні параметри (Ω, K) не є незалежними величинами, а визначаються двома світлоподібними компонентами. У межах запропонованого підходу доплерівський зсув інтерпретується як фазове співвідношення між хвильовими процесами, тоді як відносна швидкість у спеціальній теорії відносності відповідає доплерівській асиметрії між двома світлоподібними компонентами хвильового процесу руху. Отримана побудова відтворює кінематичну структуру спеціальної теорії відносності та забезпечує єдиний хвильово-фазовий опис фотона і руху матеріального тіла.

•Jun 4, 2026•0 citations

Містифікація субатомної фізики: причини та наслідки

Nadija Kozachenko

В статті аналізуються кризові явища в сучасній фізиці елементарних частинок. Йдеться про методологічні та змістовні проблеми науки, причиною яких є розрив фізики та філософії. На прикладі популярної зараз теорії струн, показано як деформована наука наближається за своїми функціями до релігії.

Actual Problems of Mind•Jul 1, 2017•0 citations

Основи функціонування квантових комп'ютерів

А. В. Шпикуляк

Стаття описує основи функціонування квантових комп'ютерів та охоплює ключові аспекти, такі як кубіти, суперпозиція, квантова заплутаність, а також методи обробки інформації в квантових системах.

•Jan 1, 2025•0 citations
Запропоновано єдиний хвильово-фазовий опис фотона та руху матеріального тіла. Побудова ґрунтується на описі хвильових процесів і збереженні їхнього фазового стану як вихідному принципі та приводить до перетворень Лоренца і структури простору-часу Мінковського без їхнього попереднього введення. Показано, що фізично значущою характеристикою хвильового процесу є його фазовий стан, який зберігається під час еволюції та набуває фізичного змісту лише при порівнянні різних процесів. Хвильовий інваріант руху матеріального тіла факторизується через дві протилежно спрямовані світлоподібні компоненти Q± = Ω ± cK = 2Ω_{l,±}, добуток яких після природного перемасштабування набуває нормованої форми Q₊Q₋ = 1. У цьому поданні параметри (Ω, K) не є незалежними величинами, а визначаються двома світлоподібними компонентами. У межах запропонованого підходу доплерівський зсув інтерпретується як фазове співвідношення між хвильовими процесами, тоді як відносна швидкість у спеціальній теорії відносності відповідає доплерівській асиметрії між двома світлоподібними компонентами хвильового процесу руху. Отримана побудова відтворює кінематичну структуру спеціальної теорії відносності та забезпечує єдиний хвильово-фазовий опис фотона і руху матеріального тіла.
В статті аналізуються кризові явища в сучасній фізиці елементарних частинок. Йдеться про методологічні та змістовні проблеми науки, причиною яких є розрив фізики та філософії. На прикладі популярної зараз теорії струн, показано як деформована наука наближається за своїми функціями до релігії.