Challenges
Datasets
Workspaces
Papers
Discussions
Leaderboard
Log inSign up
Challenges
Datasets
Workspaces
Papers
Discussions
Leaderboard
Blog
Job Board
Q3AS

© 2026 Aqora Quantum S.A.S.

TermsPrivacyLegal Notice

НАУКОВІ ЗАПИСКИ. Серія: ПРОБЛЕМИ МЕТОДИКИ ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНОЇ І ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ

НЕТРАДИЦІЙНІ ВИДИ ХВИЛЬОВИХ ПРОЦЕСІВ У ПРИРОДІ

Богдан Арсентійович Сусь, Наталія Анатоліївна Мисліцька, Богдан Богданович Сусь

Published Jan 1, 2015• 0 citations
OpenAlex

Abstract

Показано, що в природі існують хвильові процеси двох принципово відмінних типів: процес поширення хвиль як коливань середовища і поширення хвиль як потоку частинок, що перебувають у внутрішньому коливальному стані. Потік частинок, які коливаються, дає можливість зрозуміти, що в електромагнітній хвилі відбуваються коливання типу «енергія – маса – енергія – маса…», що усуває суперечність двоїстості природи електромагнітних хвиль. It is shown that there are two materially different types of processes in nature: the process of the wave propagation as vibration of the environment; and also the wave propagation as the stream of particles, which oscillate internally. The stream of oscillating particles, which have inner oscillations “mass-energy-mass-energy” explains contradiction of dual nature of electromagnetic waves.

Related papers

Radio waves as a stream of particles in vibrational state

Я. М. Грохольський, B. В. Sus’, B. В. Sus’ +1 more

Грохольский Я. М. Радіохвилі як потік частинок, що перебувають у коливальному стані / Я. М. Грохольский, Б. А. Сусь, Б. Б. Сусь // Радіоелектроніка, інформатика, управління. – 2016. – № 4 (39). – C. 7-10.

•Jan 1, 2016•0 citations

ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ АНАЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДУАЛІЗМУ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ І ХВИЛЬ РУХОМИХ ЧАСТИНОК РЕЧОВИНИ

Юрій Миколайович Краснобокий, Ігор Анатолійович Ткаченко, Катерина Ільніцька

Як відомо, світло виявляє корпускулярно-хвильову природу властивостей у процесі поширення електромагнітного випромінювання: в одних явищах (інтерференція, дифракція, поляризація) виявляється його хвильова природа і воно поводить себе як електромагнітна хвиля, в інших явищах (тиск світла, фотоефект, ефект Комптона) світло проявляє корпускулярну природу і поводить себе як потік частинок (фотонів) [1, С. 16–25].

Theoretical and Practical Aspects of Modern Scientific Research•Nov 24, 2023•0 citations

From substance to probability: the ontological crisis of the classical universe in the era of quantum physics

I. V. Tymkiv, Olha Rak

ВІД СУБСТАНЦІЇ ДО ЙМОВІРНОСТІ: ОНТОЛОГІЧНА КРИЗА КЛАСИЧНОГО ВСЕСВІТУ В ЕПОХУ КВАНТОВОЇ ФІЗИКИ Постановка проблеми.Сучасна фізична наука перебуває у стані глибокої концептуальної трансформації.Класична парадигма, що базувалася на понятті субстанції як об'єктивної матерії, що рухається за детерміністичними законами, зіткнулася з непереборними протиріччями на мікрорівні.Проблема переходу від визначеності до імовірності є не лише теоретичним викликом для фундаментальної фізики, а й має критичне значення для практичного розвитку квантових технологій, сенсорики та обчислювальних систем.Розуміння онтологічного статусу об'єктів у стані суперпозиції є необхідною умовою для подолання кризи у побудові єдиної теорії поля.Протягом тривалого часу в межах наукової думки визначну роль відігравала концепція об'єктивної інваріантності, згідно якою фізичні характеристики реальності не залежить від акту їхнього сприйняття суб'єктом пізнання.Однак розвиток квантової механіки докорінно змінив цю парадигму оголосивши суперечність між повсякденним досвідом людини та справжньою природою фізичних процесів.Сьогодні постає проблема у переосмисленні природи буття спираючись на актуальні наукові теорії.Розробка квантових комп'ютерів та квантового Інтернету також залежить від нашої здатності маніпулювати станами, які не мають класичних аналогів.Розуміння природи «імовірнісної реальності» є критичним для боротьби з декогеренцією -процесом, який руйнує квантові стани при контакті з макросвітом.Нова парадигма «реальності як інформація» веде до створення абсолютно захищених каналів зв'язку, де закони природи (а не математичні алгоритми) гарантують таємність даних.Отже, дослідження переходу від субстанційного до імовірнісного бачення світу є центральним завданням сучасної епістемології та фізики.

Актуальні проблеми філософії та соціології•May 29, 2026•0 citations

On the emission spectrum of oscillator trapped in a potential well

A. V. Kirichok, Volodymyr M. Kuklin, Anatolij G. Zagorodny +3 more

Обговорюється характер випромінювання осцилятора, який захоплений в зовнішню потенційну яму. \nВласна частота осцилятора значно перевершує частоту його коливань у потенційній ямі. Розглянуто квантово-механічну модель випромінювання такого осцилятора у випадку відмінної від нуля енергії віддачі. У тому випадку, якщо енергія віддачі дорівнює енергії кванта низькочастотних коливань у потенційній ямі, спостерігається найбільша інтенсивність ліній поглинання і випромінювання на власній частоті осцилятора, що \nзнаходиться у стані спокою. \n Обсуждается характер излучения осциллятора, захваченного во внешнюю потенциальную яму осциллятора. Собственная частота осциллятора значительно превосходит частоту его колебаний в потенциальной \nяме. Рассмотрена квантово-механическая модель излучения такого осциллятора в случае отличной от нуля \nэнергии отдачи. В том случае, если энергия отдачи равна энергии кванта низкочастотных колебаний в потенциальной яме, наблюдается наибольшая интенсивность линий поглощения и излучения на собственной \nчастоте покоящегося осциллятора.

•Jan 1, 2013•0 citations

Вивчення симетрії у процесі навчання з квантової механіки у вищих навчальних закладах

Ольга Миколаївна Кузьменко

У статті аналізуються та розглядаються закони збереження динамічних характеристик квантової механіки, таких як енергія, момент імпульсу та імпульсу. Виявлено їх взаємозв`язок з фундаментальним поняттям симетрії, яке покладено в основу сучасних фізичних теорій. Принципи симетрії використовуються в об’єднуючих фізичних теоріях. Проте слід відзначити, що теорія великого об’єднання, заснована на принципах симетрії, знаходиться у стадії розробки. Роль принципів інваріантності у фізиці ще не вичерпана, і ми далекі від універсального закону природи. Симетрія властивостей квантово-механічної системи щодо перестановки частинок місцями лежить в основі принципу нерозривності частинок. Для багатьох фізичних систем характерні свої особливі приховані типи симетрії. У фізиці елементарних частинок – калібрувальна інваріантність — симетрія частинок відносно певного типу перетворень, завдяки якій можна встановити внутрішню структуру у великій кількості відкритих фізиками елементарних частинок. Симетрія виявляє взаємозв´язок фізичних законів, спрощує розуміння складних процесів, що протікають у мікросвіті та розглядаються у навчанні з фізики.

Фізико-математична освіта. Науковий журнал•Oct 22, 2015•0 citations

Фотон та рух матеріального тіла як хвильові процеси: фазова релятивістська інтерпретація

Igor Balamut

Запропоновано єдиний хвильово-фазовий опис фотона та руху матеріального тіла. Побудова ґрунтується на описі хвильових процесів і збереженні їхнього фазового стану як вихідному принципі та приводить до перетворень Лоренца і структури простору-часу Мінковського без їхнього попереднього введення. Показано, що фізично значущою характеристикою хвильового процесу є його фазовий стан, який зберігається під час еволюції та набуває фізичного змісту лише при порівнянні різних процесів. Хвильовий інваріант руху матеріального тіла факторизується через дві протилежно спрямовані світлоподібні компоненти Q± = Ω ± cK = 2Ω_{l,±}, добуток яких після природного перемасштабування набуває нормованої форми Q₊Q₋ = 1. У цьому поданні параметри (Ω, K) не є незалежними величинами, а визначаються двома світлоподібними компонентами. У межах запропонованого підходу доплерівський зсув інтерпретується як фазове співвідношення між хвильовими процесами, тоді як відносна швидкість у спеціальній теорії відносності відповідає доплерівській асиметрії між двома світлоподібними компонентами хвильового процесу руху. Отримана побудова відтворює кінематичну структуру спеціальної теорії відносності та забезпечує єдиний хвильово-фазовий опис фотона і руху матеріального тіла.

•Jun 4, 2026•0 citations
Показано, що в природі існують хвильові процеси двох принципово відмінних типів: процес поширення хвиль як коливань середовища і поширення хвиль як потоку частинок, що перебувають у внутрішньому коливальному стані. Потік частинок, які коливаються, дає можливість зрозуміти, що в електромагнітній хвилі відбуваються коливання типу «енергія – маса – енергія – маса…», що усуває суперечність двоїстості природи електромагнітних хвиль. It is shown that there are two materially different types of processes in nature: the process of the wave propagation as vibration of the environment; and also the wave propagation as the stream of particles, which oscillate internally. The stream of oscillating particles, which have inner oscillations “mass-energy-mass-energy” explains contradiction of dual nature of electromagnetic waves.
Як відомо, світло виявляє корпускулярно-хвильову природу властивостей у процесі поширення електромагнітного випромінювання: в одних явищах (інтерференція, дифракція, поляризація) виявляється його хвильова природа і воно поводить себе як електромагнітна хвиля, в інших явищах (тиск світла, фотоефект, ефект Комптона) світло проявляє корпускулярну природу і поводить себе як потік частинок (фотонів) [1, С. 16–25].
ВІД СУБСТАНЦІЇ ДО ЙМОВІРНОСТІ: ОНТОЛОГІЧНА КРИЗА КЛАСИЧНОГО ВСЕСВІТУ В ЕПОХУ КВАНТОВОЇ ФІЗИКИ Постановка проблеми.Сучасна фізична наука перебуває у стані глибокої концептуальної трансформації.Класична парадигма, що базувалася на понятті субстанції як об'єктивної матерії, що рухається за детерміністичними законами, зіткнулася з непереборними протиріччями на мікрорівні.Проблема переходу від визначеності до імовірності є не лише теоретичним викликом для фундаментальної фізики, а й має критичне значення для практичного розвитку квантових технологій, сенсорики та обчислювальних систем.Розуміння онтологічного статусу об'єктів у стані суперпозиції є необхідною умовою для подолання кризи у побудові єдиної теорії поля.Протягом тривалого часу в межах наукової думки визначну роль відігравала концепція об'єктивної інваріантності, згідно якою фізичні характеристики реальності не залежить від акту їхнього сприйняття суб'єктом пізнання.Однак розвиток квантової механіки докорінно змінив цю парадигму оголосивши суперечність між повсякденним досвідом людини та справжньою природою фізичних процесів.Сьогодні постає проблема у переосмисленні природи буття спираючись на актуальні наукові теорії.Розробка квантових комп'ютерів та квантового Інтернету також залежить від нашої здатності маніпулювати станами, які не мають класичних аналогів.Розуміння природи «імовірнісної реальності» є критичним для боротьби з декогеренцією -процесом, який руйнує квантові стани при контакті з макросвітом.Нова парадигма «реальності як інформація» веде до створення абсолютно захищених каналів зв'язку, де закони природи (а не математичні алгоритми) гарантують таємність даних.Отже, дослідження переходу від субстанційного до імовірнісного бачення світу є центральним завданням сучасної епістемології та фізики.
Обговорюється характер випромінювання осцилятора, який захоплений в зовнішню потенційну яму. \nВласна частота осцилятора значно перевершує частоту його коливань у потенційній ямі. Розглянуто квантово-механічну модель випромінювання такого осцилятора у випадку відмінної від нуля енергії віддачі. У тому випадку, якщо енергія віддачі дорівнює енергії кванта низькочастотних коливань у потенційній ямі, спостерігається найбільша інтенсивність ліній поглинання і випромінювання на власній частоті осцилятора, що \nзнаходиться у стані спокою. \n Обсуждается характер излучения осциллятора, захваченного во внешнюю потенциальную яму осциллятора. Собственная частота осциллятора значительно превосходит частоту его колебаний в потенциальной \nяме. Рассмотрена квантово-механическая модель излучения такого осциллятора в случае отличной от нуля \nэнергии отдачи. В том случае, если энергия отдачи равна энергии кванта низкочастотных колебаний в потенциальной яме, наблюдается наибольшая интенсивность линий поглощения и излучения на собственной \nчастоте покоящегося осциллятора.
У статті аналізуються та розглядаються закони збереження динамічних характеристик квантової механіки, таких як енергія, момент імпульсу та імпульсу. Виявлено їх взаємозв`язок з фундаментальним поняттям симетрії, яке покладено в основу сучасних фізичних теорій. Принципи симетрії використовуються в об’єднуючих фізичних теоріях. Проте слід відзначити, що теорія великого об’єднання, заснована на принципах симетрії, знаходиться у стадії розробки. Роль принципів інваріантності у фізиці ще не вичерпана, і ми далекі від універсального закону природи. Симетрія властивостей квантово-механічної системи щодо перестановки частинок місцями лежить в основі принципу нерозривності частинок. Для багатьох фізичних систем характерні свої особливі приховані типи симетрії. У фізиці елементарних частинок – калібрувальна інваріантність — симетрія частинок відносно певного типу перетворень, завдяки якій можна встановити внутрішню структуру у великій кількості відкритих фізиками елементарних частинок. Симетрія виявляє взаємозв´язок фізичних законів, спрощує розуміння складних процесів, що протікають у мікросвіті та розглядаються у навчанні з фізики.
Запропоновано єдиний хвильово-фазовий опис фотона та руху матеріального тіла. Побудова ґрунтується на описі хвильових процесів і збереженні їхнього фазового стану як вихідному принципі та приводить до перетворень Лоренца і структури простору-часу Мінковського без їхнього попереднього введення. Показано, що фізично значущою характеристикою хвильового процесу є його фазовий стан, який зберігається під час еволюції та набуває фізичного змісту лише при порівнянні різних процесів. Хвильовий інваріант руху матеріального тіла факторизується через дві протилежно спрямовані світлоподібні компоненти Q± = Ω ± cK = 2Ω_{l,±}, добуток яких після природного перемасштабування набуває нормованої форми Q₊Q₋ = 1. У цьому поданні параметри (Ω, K) не є незалежними величинами, а визначаються двома світлоподібними компонентами. У межах запропонованого підходу доплерівський зсув інтерпретується як фазове співвідношення між хвильовими процесами, тоді як відносна швидкість у спеціальній теорії відносності відповідає доплерівській асиметрії між двома світлоподібними компонентами хвильового процесу руху. Отримана побудова відтворює кінематичну структуру спеціальної теорії відносності та забезпечує єдиний хвильово-фазовий опис фотона і руху матеріального тіла.